 |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||
|
|
Новини |
|
||||||||||||
|
|
Шановний Миколо Яновичу!Хлібопекарі України вкрай стурбовані ситуацією, яка склалася в хлібопекарській галузі. За період з початку 2010/2011 маркетингового року складові собівартості виробництва хліба (за усередненими даними хлібопекарських підприємств) значно зросли (борошно-на 36-54%, паливо-16,5%, електроенергія-7%, заробітна плата - на 6%, допоміжна сировина – на 7%, транспортні витрати – на 20-25%). При цьому ринкові ціни (за даними АПК-Інформ) на пшеницю 3 класу зросли на 74 відсотки, жито – в два рази, на пшеничне борошно - на 46-52 відсотків, на житнє – на 89 відсотків до рівня цін початку 2010/2011 маркетингового року. Поряд з цим, ціни на масові види хліба за відповідний період, за інформацією державних органів з контролю за цінами, зросли відповідно: - на хліб з борошна I сорту на -2,5 відсотків, В 2010 році основним економічним фактором, який стримував зростання цін на ринку хліба та хлібобулочних виробів було борошно з Аграрного фонду України. В 2011 році ситуація зазнала кардинальних змін. Інтервенції борошна з Аграрного фонду припинились. Укладання договорів Аграрного фонду з хлібопекарськими підприємствами на поставки борошна розпочалися лише з14 березня 2011 року. Проте інтервенції борошна з Аграрного фонду вирішують проблеми, що накопичилися в хлібопекарській галузі тільки частково, оскільки борошно з Аграрного фонду в 2011 році значно дорожче, ніж в 2010 році: пшеничне – на 24,4%, а житнє – на 34%. При тому, що в собівартості виробництва хліба борошно займає 45-47 відсотків, у хлібопекарських підприємств виникає економічно обґрунтована необхідність щодо збільшення ціни на масові види хліба не менше 10 відсотків, а з урахуванням зростання витрат на транспортування борошна, із-за вкрай незручної дислокації підприємств по переробці зерна Аграрного Фонду, навіть більше. Тривале зростання ринкових цін на борошно та енергоносії з одного боку, адміністративне регулювання цін на хліб - з другого, призвело до ситуації, коли виробництво хліба стало збитковим. Місцеві адміністрації, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» в силу відсутності чіткого визначення сегменту регулювання, контролюють практично весь асортимент хліба, крім булочних та кондитерських виробів. Така ситуація призвела до того, що через збитковість роботи, хлібопекарські підприємства залишилися без обігових коштів, які необхідні на підтримку матеріально-технічної бази в належному стані, своєчасне розраховування за сировину, паливо, електроенергію, виплату заробітної плати, впровадження енергозберігаючих технологій, покращення якості продукції та умов праці. Хлібопекарі пам’ятають, коли в аналогічній ситуації, яка склалася на зерновому ринку України в неврожайному 2003 році, уряд, очолюваний В.Ф.Януковичем, прийняв Постанову КМУ від 10 листопада 2003 року № 1747 «Про невідкладні дії щодо стабілізації ситуації на ринку продовольчого зерна, хліба і хлібобулочних виробів», що дозволило зняти соціальну напругу в суспільстві та покращити економічний стан хлібопекарських підприємств. Шановний Миколо Яновичу! Учасники наради звертаються до Вас з проханнями: - Провести зустріч під Вашим керівництвом з хлібопекарями України. - Доручити Міністерству економічного розвитку та торгівлі вивчити ситуацію, що склалася в хлібопекарській галузі України та визначити сегмент регулювання, критерій регулювання для продукції, що виробляється хлібозаводами, а також на законодавчому рівні визначити поняття «Соціальний хліб», «Масовий хліб». Розробити механізм поетапного приведення цін на масові види хліба до економічно обґрунтованих, які не допустять збитковості роботи хлібопекарських підприємств. Звернення прийнято на загальних зборах керівників хлібопекарних підприємств об’єднання «Укрхлібпром» 18 березня 2011р. м. Київ. Додаток: підписи учасників наради – 1 аркуш. |
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||
