Новини

Президенту України

Януковичу В.Ф.

ЗВЕРНЕННЯ

учасників «круглого столу»
щодо подолання критичної ситуації в хлібопекарській галузі

Учасники засідання «круглого столу» на тему: «Виробництво хліба: проблеми і шляхи їх вирішення», що відбулося 6 липня 2011 року в Торгово-промисловій палаті України, відзначають.

Хлібопекарська галузь – одна з провідних галузей харчової промисловості України, покликана забезпечити безперебійне виробництво і постачання населенню України хліба, хлібобулочних та інших борошняних виробів.

Звідси і особливе значення галузі, стабільна робота якої є гарантією соціальної безпеки і стабільності в країні.

Разом з тим, на сьогодні через посилений адміністративний тиск підприємства хлібопекарської галузі знаходяться в скрутному фінансовому стані.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» місцевим органам виконавчої влади надані повноваження щодо регулювання цін на сорти хліба масового вжитку шляхом встановлення граничних рівнів рентабельності їх виробництва.

Фактично регулюванню підлягає до 70 відсотків продукції, що виробляється хлібозаводами.

Оскільки в законодавчому порядку не визначено єдиного критерію регулювання, обласні державні адміністрації, користуючись наданими правами, своїми розпорядженнями встановлюють на виробництво цих сортів хліба рівні рентабельності (2-5 відсотків), що, в переважній більшості, не забезпечує стійкого функціонування підприємства. Фактично виробництво цих виробів в більшості регіонів є збитковим.

За даними Держкомстату у 2010 році в Україні було вироблено 1,73 млн. тонн хліба та хлібобулочних виробів, що становить близько 38 кілограмів на 1 особу в рік, або трохи більше 100 грамів на добу.

Разом з тим, мінімальний споживчий кошик, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2000р. № 656 «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів  непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення», передбачає споживання хліба та хлібобулочних виробів на 1 особу в кількості 101 кілограм на рік, або 277 грамів на добу.

Виходячи з цього, фактичне споживання хліба та хлібобулочних виробів населенням України орієнтовно становить 4,6 млн. тонн на рік.

Враховуючи, що в усіх регіонах попит на хлібобулочні вироби задовольняється, можна зробити припущення, що лише 37 відсотків хліба виробляється промисловими хлібозаводами, тоді як 63 відсотки - залишаються поза статистичною звітністю, і ця частка щороку має тенденцію до збільшення. При цьому втрачає держава, оскільки недоотримує податки до Державного та місцевих бюджетів.

Аналіз структури собівартості хліба та хлібобулочних виробів свідчить, що найбільшу частку, а саме 40-46 відсотків, в залежності від сорту хліба, становить вартість борошна. У зв’язку з цим рівень собівартості виробництва хліба і, відповідно, ціни на нього в основному залежать від ціни на борошно.

Впродовж 2010/11 маркетингового року через зростання цін на зерно як на світових так і на внутрішньому ринках відбувалося зростання цін на борошно. Так, за даними Держцінінспекції оптово-відпускні ціни на борошно, яке надходило на хлібопекарські підприємства, зросли за цей період на 31-39 відсотків.

Ціни на борошно, що відпускається хлібопекарським підприємствам з Аграрного фонду, у 2011 році порівняно з минулим роком теж зросли: на пшеничне борошно – на 24 відсотки, на житнє - на 34 відсотки. Тому інтервенції борошна з Аграрного фонду не спроможні в цьому році стримувати зростання цін на хліб. До того ж, відпуск борошна з Аграрного фонду розпочався лише в березні цього року. За 6 місяців 2011 року відпущено хлібопекарським підприємствам лише 116 тис. тонн борошна з Аграрного фонду (в середньому за місяць - близько 19 тис. тонн) при місячній потребі 110 тис. тонн.

Зростання цін на борошно відбувалося з одночасним зростанням інших складових витрат на виробництво хліба: цін на допоміжну сировину (на 15 відсотків), тарифів на газ (на 50 відсотків), на електроенергію (на 22 відсотки), розміру мінімальної заробітної плати (на 9 відсотків), транспортних витрат, цін на бензин тощо.

Тобто склалися всі передумови для збільшення цін на хліб відповідно до зростання собівартості його виробництва.

Проте під адміністративним тиском роздрібні ціни на сорти хліба масового вжитку у поточному році, як і в попередні роки, не були збільшені адекватно зростанню цін на борошно та інші складові витрат. При зростанні цін на пшеничне борошно більше ніж на 30 відсотків, на житнє борошно – майже на 40 відсотків та збільшенні цін на інші складові, роздрібні ціни на сорти хліба масового вжитку зросли впродовж 2010/11 маркетингового року лише на 5 - 6 відсотків.

В результаті цього кожне третє хлібопекарське підприємство було у 2010 році збитковим.

За даними Держкомстату за 4 місяці 2011 року в цілому галузь отримала 105,1 млн. гривень збитків. При цьому 106 підприємств, або 46,5 відсотка з них (практично кожне друге підприємство), стали збитковими.

Якщо в минулому році ряду підприємств вдавалося покрити витрати на виробництво регульованих сортів хліба за рахунок іншої продукції, то сьогодні це стає неможливим, адже  рентабельність виробництва цієї продукції через значну конкуренцію на ринку хліба мінімально допустима.

Відшкодування підприємствам різниці між діючим розміром ціни на хліб та розміром економічно обґрунтованих витрат на його виробництво за рахунок коштів відповідних бюджетів, як це передбачено ст. 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення», не здійснюється.

При таких фінансових результатах ні про який технічний розвиток мова йти не може. Впродовж останніх 2-х років технічне переоснащення в хлібопекарській галузі практично не здійснювалося, що може призвести до зупинки виробництва.
Жорстке державне регулювання цін на хліб негативно відображається і на рівні заробітної плати та плинності кадрів в галузі.

За даними об’єднання «Укрхлібпром», середньомісячна заробітна плата за січень-березень 2011 року порівняно з відповідним періодом минулого року зросла в середньому по галузі на 9,7 відсотка, що значно нижче відповідного показника в цілому по Україні (19,9 відсотка), у промисловості (23,8 відсотка), зокрема у харчовій (22 відсотки). При цьому розмір заробітної плати на підприємствах хлібопекарської галузі сьогодні, як і в попередні роки, залишається значно нижчим від середнього по Україні та в промисловості. Це спричинило плинність кадрів, показник якої в минулому році становив до 30 відсотків. Тобто кожний третій працівник впродовж року звільнився, що негативно відображається і на результатах роботи галузі.

Між тим, промислові хлібопекарські підприємства забезпечують робочі місця, легально та вчасно виплачують заробітну плату, не мають заборгованості по платежах до бюджетів всіх рівнів і несуть відповідальність за безперебійне забезпечення свого регіону хлібом, і при цьому гарантують високу якість продукції.

Жорстке адміністративне регулювання впродовж останніх років та, відповідно, скрутний фінансовий стан хлібопекарських підприємств змушували неодноразово звертатися до центральних органів виконавчої влади з пропозиціями щодо вирішення проблемних питань галузі.

Починаючи з кінця травня 2010 року було проведено ряд важливих нарад в Міністерстві аграрної політики, Міністерстві економіки, Кабінеті Міністрів України, на яких обговорювалися проблеми хлібопекарської галузі. За результатами кожної наради надавалися відповідні протокольні доручення, проте жодна з порушених проблем галузі так і не була вирішена.

На сьогодні галузь потребує встановлення рівнів цін на регульовані сорти хліба з урахуванням законодавчо визначеного (не нижче 15 відсотків) рівня рентабельності. Це сприятиме зменшенню розбіжності в рівнях цін на аналогічні види продукції в регіонах, що в залежності від виду хліба становить 20-50 відсотків. При цьому ціни на хліб в регіонах, в умовах регулювання їх на місцях, встановлені без врахування соціально-економічного становища регіонів (діапазон між найвищим і найнижчим рівнем заробітної плати в регіонах становить 2,2 рази).

При рівні рентабельності 15 відсотків можливе зростання цін на хліб з урахуванням значної конкуренції на ринку хліба буде незначним та практично не вплине на рівень витрат населення, пов’язаних з його споживанням.

При нормі споживання хліба на 1 особу 101 кг на рік (відповідно 8,42 кг на місяць) і середній ціні на сьогодні 3,90 грн. за 1 кг витрати становлять близько 33 грн. на місяць. Ця сума в місячному бюджеті працюючої особи та людини пенсійного віку становить відповідно 1,3 та 2,8 відсотка (при середній заробітній платі в Україні у квітні ц.р. 2533 грн. та середньому розмірі пенсії станом 1 квітня ц.р. 1178 грн.). У 2000 році цей показник становив відповідно 6,6 та 21,9 відсотка.

Надання повноважень місцевим органам державної виконавчої влади щодо регулювання цін на хліб призвело до збиткової роботи більшості підприємств галузі, значного діапазону цін на аналогічні види продукції без врахування соціально-економічного стану регіону (зокрема, рівня доходу населення і рівня цін на хліб), суперечить ринковим умовам ведення економіки.

З метою збереження галузі та забезпечення прогнозованості на ринку хліба і, відповідно, соціальної стабільності в країні, просимо Вас, вельмишановний Вікторе Федоровичу, розглянути наші пропозиції та доручити:

Кабінету Міністрів України:

Скасувати абзац 37 пункту 12 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" щодо встановлення Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями граничних рівнів рентабельності виробництва хліба вагою  більш як 500 грамів з борошна пшеничного вищого, першого і другого сорту та їх суміші, борошна житнього та суміші борошна пшеничного та житнього простої рецептури (борошно, дріжджі, сіль, вода) без додавання цукру, жиру, інших наповнювачів, а також хліба і хлібобулочних виробів для діабетиків.

Передбачити у Державному бюджеті на 2012 рік відповідні кошти для надання адресної дотації малозабезпеченим верствам населення.

До законодавчого врегулювання даних питань рішенням Кабінету Міністрів України установити не менше 15 відсотків рівень рентабельності виробництва хліба вагою більш як 500 грамів з борошна пшеничного вищого, першого і другого сорту та їх суміші, борошна житнього та суміші борошна пшеничного та житнього простої рецептури (борошно, дріжджі, сіль, вода) без додавання цукру, жиру, інших наповнювачів, а також хліба і хлібобулочних виробів для діабетиків.

Хлібопекарським підприємствам сформувати на ці сорти хліба економічно обґрунтовані ціни (з урахуванням зазначеного рівня рентабельності) і до кінця поточного 2011 року поетапно запровадити їх.

Забезпечити відшкодування підприємствам різниці між діючим розміром ціни на хліб та розміром економічно обґрунтованих витрат на його виробництво за рахунок коштів відповідних бюджетів, як це передбачено ст. 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення», якщо діючі ціни на регульовані сорти хліба не покривають витрати на їх виробництво.

Забезпечити ефективну роботу Аграрного фонду, який повинен:

• збільшити обсяги постачання борошна до кінця поточного року до рівня, передбаченого наказом Мінагрополітики та продовольства від 24.02.2011 р. № 49;
• забезпечити відпуск його за цінами, затвердженими наказом Мінагрополітики та продовольства від 24.02.2011р. №48, та не допустити зростання їх рівня до кінця поточного року;
• гарантувати віднесення витрат, пов’язаних із перевезенням зерна, до ціни реалізації борошна, як це передбачено нормами постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2011р. №89 та наказу Мінагрополітики та продовольства України від 24.02.2011р. № 48 (регіональні відділення ряду регіонів вимагають від хлібопекарських підприємств оплачувати витрати, пов’язані з перевезенням зерна);
• при закупівлі зерна врожаю 2011 року забезпечити його розміщення і переробку в регіонах споживання виробленого борошна, що виключає додаткові витрати, пов’язані з перевезенням зерна;
• скоротити терміни постачання борошна після його оплати хлібозаводами;
• не допускати заміни борошна, оплаченого хлібопекарськими підприємствами, за сортами (результат – зміна асортименту, зниження обсягів виробництва хліба та хлібобулочних виробів, що користуються найвищим споживчим попитом у регіоні, штрафні санкції за невиконання умов договору).

Законом України «Про внутрішню торгівлю» встановити для хліба та хлібобулочних виробів, які мають термін споживання і реалізації до 72 годин, граничні терміни розрахунків торговельних організацій з постачальниками зазначеної продукції до 5 днів, передбачити їх відповідальність у разі порушення встановлених термінів розрахунків.

Вивчити питання можливості запровадження спеціального режиму оподаткування ПДВ для підприємств хлібопекарської галузі (наприклад – на 5 років), на зразок того, який на даний момент діє для сільськогосподарських товаровиробників і за яким сума зобов’язання по ПДВ залишалась би в розпорядженні виробника.

Внести зміни (доповнення) до статті 23 Кодексу України «Про надра» щодо надання права видобувати підземні води для виробничих потреб хлібопекарських підприємств без спеціальних дозволів (за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу).

З метою поповнення обігових коштів хлібопекарських підприємств передбачити для них пільги, зокрема внести зміни до відповідних нормативно-правових актів в частині відміни попередньої оплати за використані хлібопекарськими підприємствами природний газ і електроенергію та запровадити оплату за фактично спожиті обсяги.

Антимонопольному комітету України провести дослідження регіональних ринків хліба стосовно дотримання суб’єктами господарювання законодавства про захист економічної конкуренції у зв'язку з тим, що лише 37 відсотків споживання хліба та хлібобулочних виробів виробляється промисловими хлібозаводами, а 63 відсотки обсягів виробництва - залишаються поза статистичною звітністю.

Сподіваємося на Вашу підтримку у вирішенні зазначених проблем, що гарантуватиме стабільну роботу хлібопекарської галузі та безперебійне забезпечення населення країни хлібом і хлібобулочними виробами.

З повагою
За дорученням учасників «круглого столу»:

Президент Союзу виробників харчової промисловості України, голова Комітету підприємців АПК при ТПП України (підпис)          О. Юхновський

Голова Ради, генеральний директор Об’єднання «Укрхлібпром» (підпис)     О. Васильченко

м. Київ

11.07.2011 р.

<< Назад